Лао Те Гуань Інь Тан Бей, Аньсі, весна 2012

Зовнішній вигляд. Щільні вузлики скрученого листя темних, переважно чорних та темно-коричневих відтінків, з акуратним живцем.

Аромат. У прогрітому листі теплий, в'язкий, пряно-бісквітний, з відтінками темного рому та смажених баклажанів (характерна асоціація для подібного типу Лао Ча). У проливах солодкий, хлібно-пряний, бісквітний, з нюансами згущеного топленого молока, карамелі, кави та ладану.

Колір настою. Чистий, прозорий, кольору старого золота на початку та темного мигдалю на піку міцності.

Смак. М'який, оксамитовий, солодкий, повний, пряний, з пікантною аскорбіновою кислинкою на перших проливах. У післясмаку кавові нотки, горіх (пекан) та інші відтінки прожарювання.

Вплив. Знімає втому, розслаблює, гармонізує. П'янить, тверезить, як вміє тільки чай.

Подібний чай раніше можна було дістати тільки в селянських будинках. Скрізь, де роблять світлі улуни, селяни залишають якусь кількість чаю собі, зберігаючи його багато років у герметичному вигляді. Згодом чай змінюється і стає для місцевих жителів ліками від застуди, спричиненої вологістю.

Його спеціально сильно обсмажують на вугіллі, зберігаючи вогняну Ци, що виганяє з організму вологу/холод. З технологічної ж точки зору обсмажування прибирає залишкову вологу в листі, що прискорює перехід чаю від свіжого до витриманого, швидше минаючи "незграбну стадію витримки", коли пити такий улун не дуже приємно. До того ж багато вологи в листі з часом призводить до виникнення занадто кислого смаку.

Цей Лао Те Гуань Інь був повільно, але сильно пропечений на вугіллі і витриманий протягом 13 років, а потім розфасований у вакуумні пакетики порційно. Має всі властивості Лао Ча Ванів, у тому числі характерний смак-асоціацію на смажений баклажан, який також можна зустріти в деяких традиційно прогрітих уішаньських улунах.

Загальні рекомендації щодо заварювання чаю